2 Corinthians 12
1 Хвалитися мені не корисно, але я таки перейду до видінь та об'явлень Господніх.
2 Знаю чоловіка в Христі, який чотирнадцять літ тому, не знаю чи то в тілі, чи поза тілом, Бог знає, був підхоплений до третього неба.
3 І знаю, що цей чоловік, який у тілі чи поза тілом, не знаю, Бог знає,
4 був підхоплений до раю і чув невимовні слова, яких не можна людині переказати.
5 Таким я можу похвалитись, а собою не буду хвалитись, хіба тільки моїми немочами.
6 А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину, але я стримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки бачить у мені чи чує від мене.
7 І щоб я не звеличувався надзвичайністю об'явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не звеличувався.
8 Про це я просив Господа тричі, щоб той відступився від мене.
9 Але Він сказав мені: «Досить для тебе благодаті Моєї, тому що сила Моя звершується в немочі». Отже, я буду краще хвалитися немочами моїми, щоб сила Христова перебувала в мені.
10 Тому, любо мені в немочах, у знущаннях, у нуждах, у переслідуваннях, в утисках за Христа, бо коли я немічний, тоді сильний.
11 Я дійшов до безумства, хвалячись, ви мене примусили до того. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти вищих апостолів, хоч я і ніщо.
12 Докази мого апостольства виявились між вами в усякім терпінні, знаменнями, чудесами і силами.
13 Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами? Хіба тільки того, що я сам не був вам тягарем? Простіть мені таку провину!
14 Ось в третій раз я готовий прийти до вас, і не буду тягарем для вас, бо я не шукаю вашого, а вас. Не діти повинні збирати майно батькам, а батьки для дітей.
15 Я з охотою буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше любимий вами.
16 Як би там не було, але я не обтяжував вас; а може, бувши хитрим, я підступом обдирав вас.
17 Чи я вас використав через когось з тих, що я посилав до вас?
18 Я ублагав Тита прийти до вас і з ним послав брата. Чи Тит використовував чим вас? Чи не діяли ми в однім дусі? І не тими самими слідами?
19 Хіба думаєте знову, що ми виправдуємось перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все де, улюблені, для вашого збудування.
20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, я не знайшов вас не такими, якими хочу; також, щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте. Я боюся, що можуть бути суперечки, заздрощі, гнів, наклепи, інтриги, плітки, зарозумілість, безладдя.
21 Я боюся, щоб, коли прийду знову, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакувати мені багатьох, що згрішили раніше і не покаялися в нечистоті, в блуді, в розпусті, які чинили.